СБУ передала до суду черговий обвинувальний акт у справі про ймовірне привласнення бюджетних коштів під час надання соціальних послуг мешканцям Києва у 2022–2023 роках. За версією слідства, до схеми могли бути причетні посадовці КМДА та представники компанії «Міцне здоров’я», а загальні збитки міського бюджету попередньо оцінюють у 75 млн гривень.
Про це повідомляє видання «КиївВлада».
Головне управління Служби безпеки України (СБУ) в Київській області передало до суду черговий обвинувальний акт за фактами можливих масових “розпилів” бюджетних коштів посадовцями Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міськдержадміністрації (КМДА) за участі інших осіб.
Відповідне слідство здійснювалося в рамках кримінального провадження №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року. По деяким фігурантам його вже завершено, а по деяким, схоже, ще триває.
Ще 17 листопада 2025 року Оболонський районний суд виніс вирок відносно двох обвинувачених по цій справі – Геннадія Лепського і Руслана Матвєєва (формально вирок було винесено у провадженні №22025101110001111, яке було виділено з вищезгаданої справи). Тоді суд затвердив угоди про визнання винуватості, укладені між цими обвинуваченими і столичною прокуратурою. Вказані громадяни причетні до діяльності ТОВ “Міцне здоров’я” – компанії, за участі якої, ймовірно, посадовці Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА розтрачували та привласнювали бюджетні кошти.
Так, Лепського було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених шістьма (!) статтями Кримінального кодексу (КК) України, а саме: ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 і ч.4 ст. 358 (підроблення документів, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також використання підробленого документа), ч. 4 ст. 190 (шахрайство у великих розмірах), ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 (організація службового підроблення) і ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 (організація службового підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки). За ці злочини Геннадій Лепський отримав 8 років позбавлення волі, які суд відразу ж замінив на випробувальний (тобто, “умовний”) термін 3 роки. Також йому було присуджено 12,7 тис. гривень штрафу.
Крім того, відповідно до вимог угоди про визнання винуватості, Геннадій Лепський передав територіальній громаді Києва свої транспортні засоби як відшкодування збитків – йдеться про автобус ЗАЗ А08 і автомобілі Mercedes-Benz 316 та Fiat Fiorino. До того ж три такі ж Fiat’и обвинувачений передав одній з військових частин Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Усе це майно оцінюється в 10 млн гривень.
Руслана Матвєєва було визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених вищезгаданими ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 і ч. 2 ст. 366 КК України. Цей громадянин добровільно відшкодував 2 млн гривень – вочевидь, у грошовій формі шляхом перерахування коштів до бюджету міста (це припущення, бо точних даних у вироку немає. – КВ). Покарання для нього було аналогічним: 8 років “в’язниці”, які були замінені на 3 роки “умовно”, плюс штраф у розмірі 12,7 тис. гривень. Також Лепський і Матвєєв мали компенсувати державі витрати на проведення судових експертиз – по 18,2 тис. гривень кожний.
Крім того, черговий обвинувальний акт по вказаному провадженню було передано на розгляд суду влітку 2026 року. Спочатку його було скеровано до Солом’янського районного суду Києва, але надалі останній передав обвинувальний акт до Шевченківського районного суду. У цьому “шматку справи” обвинувачення було підготовлено відносно чотирьох осіб, а саме ексдиректора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Руслана Світлого, а також Тетяни Ліпенко, Максима і Тетяни Зайченків (їхні посади наразі невідомі, але, схоже, хтось із них або всі вони були фізичними особами – підприємцями (ФОП), які фігурували в цій справі).
Наразі відомо, що троє з перерахованих вище фігурантів обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного стану. Ще одному обвинуваченому інкримінуються вищезгадані ч.5 ст. 191, а також ч.1 і ч.2 ст. 366 КК України.
А 4 вересня 2026 року Голосіївський районний суд Києва закрив кримінальне провадження №22025101110001077 за обвинуваченням Олександра Добровського (вказане провадження теж було виділено зі справи №22024101110001310) – цю особу СБУ вважала організатором схем, які будуть описані нижче. Він обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Підставою для закриття справи було названо закінчення строків давності – мовляв, “строк досудового розслідування пропущений стороною обвинувачення щонайменше на чотири місяці і один день, а обвинувальний акт скерований до суду на 123-й день поза межами процесуального строку”. Вочевидь, однією з причин цього стало те, що Добровський перебував (або й досі перебуває) за межами України та навіть оголошувався правоохоронцями у міжнародний розшук в рамках вищезгаданого провадження.
Разом з тим, поки невідома доля ще двох фігурантів зазначеного провадження – заступників ексдиректора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. У медіа були дані, що це – Любов Ріяко і Галина Довганчин. Вони теж торік, у березні 2025-го, отримали від правоохоронців підозри за ч. 5 ст. 191 КК України, але стосовно цих громадянок, схоже, поки що не складені обвинувальні акти – не вдалося знайти у відкритих джерелах.
Що “натворили” фігуранти
В рамках “початкової” справи правоохоронцям стало відомо, що Олександр Добровський, після ухвалення Київрадою міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки (була затверджена рішенням №2726/2767 від 7 жовтня 2021 року), “усвідомив можливість неправомірного отримання бюджетних коштів шляхом їх відшкодування за нібито надані соціальні послуги”. За версією слідства, задля цього вказаний громадянин 1966 року народження розробив злочинний план, яким було передбачено систематичне надання соцпослуг за цінами, завідомо вищими за їх реальну собівартість – з подальшим отриманням компенсаційних виплат з бюджету міста від Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.
Як зазначають правоохоронці, надалі Добровський вступив у змову з посадовцями вищезгаданого департаменту, які мають відповідні повноваження щодо організації та проведення конкурсних процедур і подальшого контролю за їх виконання, а також підконтрольними суб`єктами господарювання. У випадку з чиновниками Департаменту соціальної та ветеранської політики йшлося про його тодішнього очільника Руслана Світлого та двох неназваних заступників цього посадовця (нагадаємо, медіа повідомляли про Любов Ріяко і Галину Довганчин. – КВ).
Невдовзі, як з’ясували правоохоронці, один із працівників вказаного департаменту запросив до офісу цього відомства на вул. Любомира Гузара, 7 працівника ТОВ «Міцне здоров`я» – йшлося про вищезгаданого Геннадія Лепського. Останньому чиновник повідомив про проведення конкурсів з відбору надавачів соціальних послуг та про заздалегідь встановлені економічно необґрунтовані й завищені ціни на такі послуги. Крім того, за даними слідства, Лепському було повідомлено про реальну можливість забезпечити перемогу ТОВ «Міцне здоров`я» у конкурсах “за умови надання останнім згоди на участь у запропонованій злочинній схемі та подальшу взаємодію з вищим керівництвом Департаменту”. Як встановили слідчі, Геннадій Лепський на такі умови погодився.
Наступним етапом, за інформацією СБУ, стала зустріч між Геннадієм Лепським і Олександром Добровським, яка відбулася в офісі того ж департаменту і яку влаштував один із двох заступників його директора. Тоді ймовірний організатор озвучив працівнику ТОВ “Міцне здоров’я” додаткову умову участі у схемі – обов`язкове повернення 25% від суми компенсації, отриманої від департаменту за надані соціальні послуги. Як зазначають правоохоронці, отримавши вказану інформацію, Геннадій Лепський зустрівся з тодішнім директором “Міцного здоров’я” Русланом Матвєєвим. За результатами зазначеної зустрічі, як повідомляють в СБУ, обидва “дійшли згоди щодо реалізації злочинного плану”.
За версією слідства, суть цієї схеми полягала в тому, що ТОВ “Міцне здоров’я” буде підрядником у наданні вказаних соціальних послуг, а допомагатимуть йому певні суб’єкти підприємницької діяльності, з якими компанія укладатиме формальні договори щодо оренди нерухомого майна, паркомісць, транспортних засобів, придбання продуктів харчування, засобів реабілітації, господарчих товарів. При цьому, мовляв, фактичне здійснення вказаних соцпослуг або взагалі не планувалося, або обсяг і якість таких послуг суттєво не відповідали умовам договорів.
Невдовзі ТОВ “Міцне здоров’я” подало до Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА конкурсні пропозиції щодо участі в конкурсах на визначення надавача вищезгаданих соцпослуг. При цьому, як підкреслюють в СБУ, готувати ці документи допомагали не встановлені слідством чиновники вищезазначеного відомства – щоб у пропозиціях були вказані “правильні” дані стосовно матеріально-технічних засобів компанії та кількості їх працівників, що, своєю чергою, мало допомогти компанії виграти в конкурсах.
Врешті-решт, за даними СБУ, у січні 2022 року та у лютому 2023 року між Департаментом соціальної та ветеранської політики КМДА і ТОВ “Міцне здоров’я” було укладено 5 договорів (за іншими даними – 6 угод) – вони стосувалися “надання соціальної послуги денного догляду для осіб з психічними розладами”, “надання соціальної послуги паліативного догляду” і “надання соціальних послуг”. У двох договорах вартість однієї соціальної послуги паліативного догляду було визначено у розмірі 617,58 гривні за одну людино-годину, ще у двох – 125,96 гривні, а в одному з останніх договорів від лютого 2023 року – 1 267,69 гривні. У СБУ такі показники вважають економічно необґрунтованими та такими, що значно перевищують ринкову вартість відповідних послуг.
Надалі, за інформацією правоохоронців, директор ТОВ “Міцне здоров’я” Руслан Матвєєв спільно з неназваним фігурантом цієї справи підшукали та залучили суб`єктів господарювання, з якими надалі уклали завідомо фіктивні договори оренди транспортних засобів, оренди нерухомого майна, а також угоди на постачання товарів. Крім того, двох фізичних осіб – підприємців залучив безпосередньо директор Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Руслан Світлий – з цими бізнесменами також було узгоджено укладення фінансово-господарських договорів з ТОВ «Міцне здоров`я» – “для надання удаваних послуг придбання товарів та надання оренди транспортних засобів”. Вочевидь, серед усіх перерахованих суб’єктів господарювання є й вищезгадана трійця “Тетяна Ліпенко – Максим Зайченко — Тетяни Зайченко”.
Зокрема, за інформацією СБУ, з одним із цих ФОПів у серпні 2022 року та жовтні 2023 року ТОВ “Міцне здоров’я” уклало договори оренди автомобіля Fiat Nuovo Doblo, у травні 2022-го – автомобіля ВАЗ 211140, а у січні 2024-го – автомобіля Citroen Berlingo. Також з цим підприємцем у вересні 2022 року вказана компанія підписала угоду щодо постачання медичних виробів, засобів індивідуального захисту, дезінфекційних та гігієнічних засобів. Своєю чергою, з другим ФОПом у серпні та жовтні 2023 року були укладені договори щодо оренди автомобіля ВАЗ 211140 і щодо постачання медичних виробів і дезінфекційних засобів.
“Ці договори не мали на меті фактичного виконання зобов`язань, передбачених їх умовами, а були інструментом легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та прикриттям протиправної діяльності учасників організованої групи”, – зазначено в одній з судових ухвал по вказаному провадженню.
Надалі, за інформацією слідства, ТОВ “Міцне здоров’я” подало до Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА акти прийняття-передачі соціальних послуг, на підставі яких компанія отримала з бюджету Києва грошові кошти. При цьому, як зазначають в СБУ, Руслан Світлий та один із його заступників погоджували вказані акти без здійснення перевірки, чим, цитуємо, сприяли їх використанню як підстави для перерахування бюджетних коштів. За версією слідства, отримані кошти Геннадій Лепський і Руслана Матвєєв обготівкували через банківські установи: частину вони привласнювали, а іншу – передавали вищезгаданому організатору цієї схеми.
При цьому, наразі достеменно важко встановити, скільки саме коштів Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА перерахував ТОВ “Міцне здоров’я”. На етапі досудового розслідування у різних джерелах (в судових ухвалах і повідомленнях правоохоронців) називалися суми у 109 млн та 149 млн гривень. Із вироку Лепському і Матвєєву у таких цифрах взагалі “чорт ногу зломить” – документи прописані досить хаотично і неструктуровано.
Схожа ситуація і з можливим розміром збитків, які були нанесені бюджету міста в результаті реалізації вказаних угод. На етапі вручення перших підозр, у березні 2025-го, правоохоронці називали суму 57,7 млн гривень, які були фактично втрачені бюджетом. А у липні 2025-го, коли правоохоронці затримали по цій справі Руслана Світлого, йшлося вже про збитки на суму 75 млн гривень. У вищезгаданому вироку “ім. Лепського-Матвєєва” теж фігурують різні цифри по, схоже, різним епізодам – і 10,6 млн гривень, і 11,5 млн, і 13,2 млн, і 37 млн тощо. Втім, якщо підсумувати ці збитки, то знову ж таки плюс-мінус виходить сума 75 млн гривень, яка була зазначена вище. Тому, схоже, на неї можна орієнтуватися.
Разом з тим, зважаючи на те, що Геннадій Лепський компенсував 10 млн гривень, а його бізнес-партнер Руслан Матвєєв – 2 млн, то, вочевидь, саме такі суми збитків і були офіційно інкриміновані цим фігурантам. Решту ж коштів, вочевидь, правоохоронці та суд “розділять” між іншими підозрюваними та обвинуваченими – звісно, у тому разі, якщо ці особи отримають обвинувальні вироки судів.
Крім того, Геннадій Лепський в рамках цієї ж справи був визнаний судом винним в отриманні “фейкової інвалідності”. Слідство з’ясувало, що вона була встановлена у листопаді 2022 року Дніпровською міжрайонною МСЕК на підставі підроблених довідок з КНП «Київська міська клінічна лікарня №11», КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» та ДУ «Інститут нейрохірургії». Надалі ж Лепський подав до Пенсійного фонду заяву про призначення пенсії за інвалідністю, яка в результаті була задоволена. Як наслідок – за інформацією слідства, з листопада 2022 року по січень 2025 року вказаний громадянин незаконно отримав та привласнив 424,7 тис. гривень таких пенсійних виплат.
Цікавим є і те, що, ймовірно, саме за допомогою довідки ВЛК, документів зі МСЕК та виписки з медкарти Геннадій Лепський намагався покинути межі України. Ці документи були знайдені правоохоронцями в автомобілі Porsche Cayenne 2023 року випуску, на якому Лепський намагався виїхати у бік Євросоюзу 18 березня 2025 року через пункт пропуску державного кордону України «Угринів-Долгобичув» у Львівській області. Саме там його було затримано правоохоронцями.
На початкових етапах слідства у СБУ вважали організатором всієї цієї схеми саме Геннадія Лепського, а не Олександра Добровського. Але пізніше ця версія чомусь змінилася – можливо, правоохоронці знайшли інші дані щодо усіх обставин цих злочинів. При цьому, в КНП “Клінічна лікарня “Психіатрія”, у якому Лепський працював заступником директора з економічних питань станом на момент отримання вироку, йому надали бездоганну характеристику, яку потім адвокати використали в суді. У цьому документі, серед іншого, зазначалося, що Лепський неодноразово залишався на усне прохання керівництва на роботі після завершення робочого часу для вирішення проблем під час кризової ситуації та що він характеризується як “доброзичливий, стриманий, урівноважений, привітний та щирий, а також наділений гарним почуттям гумору”.
Що відомо про фігурантів
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ «Міцне здоровʼя» було зареєстроване у вересні 2020 року. Його засновником та кінцевим бенефіціаром є все той же Руслан Матвєєв. При цьому, останній до січня 2026 року був директором цієї компанії, після чого її очолив вищезгаданий Геннадій Лепський, який керує вказаною ТОВкою й наразі. Про Валерія Лепського, окрім роботи в КНП “Клінічна лікарня “Психіатрія”, відомо і те, що у 2017-2019 роках він працював на посадах заступника директора Департаменту охорони здоров`я КМДА і начальника управління економіки цього ж структурного підрозділу столичної мерії.
Дуже цікавою є й особистість Олександра Добровського. За інформацією “Mind”, він є двоюрідним (за іншими даними – троюрідним) братом Михайла Радуцького – екскерівник столичної клініки “Борис”, ексрадника голови КМДА Віталія Кличка з питань охорони здоров’я і соцзахисту населення (у 2014 році) і нардеп поточного IX скликання Верховної Ради (обирався від “Слуги народу”, очолює парламентський комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування). У відкритих джерелах є згадки про те, що Добровський ще за часів Леоніда Черновецького начебто організовував для столичної влади закупівлі ліків за “бюджетними” замовленнями, але в якій ролі він це робив, достеменно невідомо. Крім того, те ж медіа “Mind” повідомляло про ймовірні бізнес-зв’язки Олександра Добровського з родиною Германа Фісталя – відомого фармацевтичного бізнесмена.
Також окремі джерела (наприклад, “АНТИКОР”) припускають, що саме Олександр Добровський був тим радником тепер вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, який, за інформацією Нацполіції, начебто причетний до ймовірних махінацій при організації тендерів столичними комунальними лікарнями.
Журналісти писали про відповідне кримінальне провадження – щоправда, прізвище цього радника в судових ухвалах не уточнювалося. Разом з тим, правоохоронці повідомляли, що ця особа відповідала за “співпрацю” київських закладів охорони здоров’я з 4 компаніями по організації тендерів – формування технічних завдань і умов торгів так, щоб в них не міг перемогти ніхто інший. І в результаті цього міський бюджет начебто переплачував за різні лікарські засоби та медичні вироби у 3-5 разів. Що цікаво, деякі з компаній, на які звернули увагу в Нацполіції, схоже, входять до оточення бізнесмена Миколи Кузьми, який має значні зв’язки у медичній сфері країни. Зокрема, свого часу він був президентом Української асоціації постачальників і виробників медичної техніки та Міжнародного медичного консалтингового агентства.
Відомою особою є й вищезгаданий Руслан Світлий. Так, у 2014-2019 роках він очолював КП “Фармація” (оператор столичних комунальних аптек), після чого у вересні 2019-го став директором Департаменту соціальної політики КМДА. Цим структурним підрозділом Світлий керував до кінця травня 2025 року. Звільнення цього тепер вже ексчиновника офіційно сталося “за згодою сторін”, але дивним чином збіглося зі скандалами, у яких на той час “потонули” він та очолюване ним відомство. І йшлося не тільки про вищезгадану кримінальну справу.
Так, за пів року до відходу з мерії, у грудні 2024 року, СБУ повідомила Руслану Світлому про підозру за те, що той, ймовірно, отримав “фейкову” інвалідність. Слідство попередньо встановило, що у 2022 році цей чиновник подав до однієї із районних МСЕК Києва підроблені медичні довідки про діагноз, який насправді не відповідає дійсності. Також він надав фейкові виписки із медичної карти, які нібито посвідчували його перебування на стаціонарному лікуванні. Як наслідок – II група інвалідності не лише гарантувала йому “бронь” від військової служби, але й дозволяла отримувати відповідні виплати від держави. Так, цьому тепер вже експосадовцю було нараховано майже 300 тис. гривень такої пенсії.
Що стосується його тодішніх заступниць Любові Ріяко й Галини Довганчин, то вони обоє продовжують працювати у Департаменті соціальної та ветеранської політики КМДА. Про цих чиновниць відомо небагато. Наприклад, Любов Ріяко у 2015 році працювала заступником директора Фонду соціального захисту інвалідів, а Галина Довганчин очолювала управління державних цільових програм та державних закупівель Міністерства охорони здоров’я України за часів, коли цим міністерством керувала одіозна Раїса Богатирьова. За інформацією “Наших грошей”, за часів керування закупівлями МОЗ Довганчин причетна до низки скандальних закупівель – наприклад, закупівлі швидких за мільярд гривень по завищеній ціні та закупівлі ліків для онкохворих, якої насправді не було.
Діяльність Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА неодноразово викликала питання у громадськості, депутатів міськради та правоохоронних органів.
Так, ще у 2016 році журналісти “Слідство.Інфо” повідомляли, що тодішній очільник цього департаменту Юрій Крикунов (керував ним з лютого 2015 року по травень 2019 року) впливає на формування списку підприємств, які отримують податкові пільги на працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями.
А ось у 2019 році СБУ та Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрили як мінімум два кримінальних провадження за фактами можливих “бюджетних розпилів”, організованих чиновниками цього відомства. Тоді правоохоронці попередньо встановили, що одна з експрацівниць вказаного департаменту регулярно отримувала 10-відсоткові “відкати” з кожного контракту прямо в машині свого чоловіка і там же передавала кошти своєму прямому керівнику. Крім того, правоохоронці підрахували, що співпраця Департаменту соцполітики КМДА з трьома приватними компаніями у 2017-2019 роках призвела до втрати бюджетом Києва близько 6 млн гривень (за іншими даними – 13,5 млн гривень).
А у червні 2025 року Нацполіція розпочала слідство щодо можливих “бюджетних розпилів” у семи комунальних закладах, підпорядкованих Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Йдеться про низку угод щодо капітальних ремонтів будівель та будівництва укриттів на загальну суму 165,7 млн гривень. За даними слідства, привласнення і розтрата коштів були здійснені звичним для столичних “комунальників” шляхом – завдяки завищенню обсягів робіт та вартості матеріалів. Правоохоронці впевнені, що на чолі цієї схеми стоїть один з очільників вищезгаданого департаменту – щоправда, наразі незрозуміло, чи йдеться про ексдиректора Руслана Світлого, чи про нинішнього керівника Максима Бученка. За версією слідства, цей посадовець надавав вказівки своїм підлеглим щодо укладання договорів підряду з “потрібними” компаніями. При цьому, власником однієї з них є родич директора Департаменту фінансів КМДА Володимира Репіка, який є підозрюваним у справі щодо втрати бюджетом міста понад половини мільярда гривень.
Автор: Олександр Глазунов
