Українці з захистом у Польщі сплачують до NFZ більше внесків, ніж фонд витрачає на їхнє лікування: різниця за минулий рік — 1,8 млрд злотих. У середньому на одного біженця з України NFZ витратив 694 злотих, на одного громадянина Польщі — 4640.
Цифри — зі звіту «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі». Агентство ООН у справах біженців та компанія Deloitte представили його в четвер.
Плюс виходить з двох причин: лікувати українців у шість разів дешевше, а надходження від внесків зростають — українці в Польщі працюють і сплачують їх нарівні з усіма.
Зростає і кількість медиків з України. До кінця 2025 року українці становили 2,4% лікарів і 0,8% медсестер у країні, зазначив економіст Deloitte Александр Лашек.
Автори звіту оцінили внесок українських біженців у польську економіку у 2,4% ВВП за 2025 рік. У грошах це 94 млрд злотих.
«Це та величина, яку польська економіка втратила б, якби біженці раптово зникли з неї», — йдеться в документі. З 2023 року частка зростає: спочатку 2,0%, потім 2,3% і 2,4%. До 2035 року вона може сягнути 2,8%.
«Звіт чітко показує: коли біженці мають доступ до захисту, освіти та гідної роботи, вони роблять внесок у розвиток країн, які їх прийняли. У Польщі цей внесок оцінюється в 2,4% ВВП», — сказала на презентації Дзюн Сірато, виконуюча обов’язки представника агентства ООН у справах біженців у Польщі.
У 2025 році працювали 76% українців у Польщі та 75% поляків.
13% українців працездатного віку ведуть тут свою справу, і кожен п’ятий з них наймає співробітників. З 2022 року українці подали близько 135 тисяч заяв на реєстрацію фірми.
«Великий плюс польської системи в тому, що українці відкривають тут фірми, зокрема такі, де з’являються нові робочі місця. Часто це жінки з дітьми, яким потрібно було утримувати сім’ю», — сказала голова фонду «Український дім» Мирослава Керик.
